Любов Колесникова – акторка та заслужена артистка України. Любов знала, що буде акторкою ще в дитинстві. У неї було зовсім непросте, але неймовірно цікаве життя. Пропонуємо познайомитись з історією чернігівської акторки та просто сильної української жінки. Більше на chernihivski.info.
Кар’єра
Колесникова Любов Степанівна народилася 1 липня 1951 року на Житомирщині, в селі Острів. У сім’ї Любові не було акторів, її мати була дояркою, а батька не було. Вона з дитинства захоплювалася театром та вже у 13 років зіграла свою першу роль – Анну у виставі «Сині роси». Вистава проходила в Овручі, це за чотири кілометри від села, де проживала Любов. На репетиції вона добиралася пішки й це було непросто, але вона була так захоплена театральним життям, що не помічала дороги.
Після школи Любов навчалася у Київській естрадно-цирковій студії на розмовному відділі. Далі вона працювала у Ніжинському драматичному театрі імені М. Коцюбинського, а у березні 1978 року її запросили до Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка. Любов згадує, що перші дні її роботи в театрі вона провела базі, працюючи у кравецькому цеху, поки трупа гастролювала. Але згодом почалася її велика кар’єра і в Чернігівському театрі Любов зіграла безліч ролей: Юнону в «Енеїді», Одарку в «Фараонах», Коробочку в «Мертвих душах», бабу Палажку в «Кайдашевій сім’ї», Гордилю в «Циганці Азі» тощо.
Серед усіх ролей для себе акторка виділяє роль Євгенії у виставі «Танго». Любов вважає, що отримала цю роль дуже вчасно для себе, що ця роль допомогла отримати їй відповіді на важливі та хвилюючі питання. Тоді Любов зрозуміла, що все в житті приходить і покидає нас вчасно, а замість чогось старого завжди буде щось нове і набагато краще.
У 2018 році Колесникова отримала звання заслуженої артистки України і довічну державну стипендію за роль баби Соньки у виставі «Вій. Докудрама». Режисер цієї вистави Андрій Бакіров за цю роботу отримав найголовнішу театральну відзнаку – премію імені Леся Курбаса.
Побачити Любов Колесникову на екрані можна у телесеріалі «Спіймати Кайдаша» 2020 року. Це серіал за повістю Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», над ним працювала продюсерка Наталія Ворожбит. Там Любов зіграла Палажку Солов’їху, бабу Тетяни. Серіал отримав дуже багато позитивних відгуків, у тому числі за гарний акторський склад та за реалістичність сучасного українського життя.
«Доля не надто жалує мене і, може, тому з мене вийшла добра акторка»
Особистість Любові Колесникової дозволяє їй грати різні ролі та не ставати заручницею одного образу. Вона поєднує в собі силу та незалежність з душевністю та ніжністю.
Любов Колесникова вважає, що вона стала доброю акторкою завдяки тому, що доля не надто жалує її. Їй доводиться самостійно виховувати свого онука та доглядати за чоловіком. Усе це вона поєднує з роботою в театрі. Іноді вона почуває себе досить втомленою, але все одно залишається вдячною за своє життя та за роботу своєї мрії. Головним орієнтиром у житті акторки залишається любов. Любов до Батьківщини, до мами і батька. І кохання до чоловіка. До життя Любов ставиться по-філософськи: «Хто знає, якби я була такою мудрою в двадцять, можливо б, не зробила тих помилок, і життя склалося по-іншому, а, може, і добре, що була «дурною», і все склалося так, як є».
Життя Любові Колесникової – це доказ того, що працездатність та талант можуть перемогти все. Якщо у людини є ціль, то вона переможе будь-які незгоди та знайде своє місце під сонцем. Для Любові це місце знайшлося у театрі, який відволікає її від буденних проблем та переживань.