У 2016 році в Чернігові на хвилі декомунізації вулицю Челюскінців перейменували на вулицю Терентія Кореня — людини неймовірної фізичної сили й незвичайної долі. Розповідаємо, чим так прославився сільський хлопець з бідної козацької сім’ї та чому нам варто пишатися таким земляком, пише chernihivski.info.
Богатир з Менщини
Терентій Корінь народився в с. Блистова на Менщині в багатодітній родині. Нікого з чотирьох синів Сави Кореня бог силою не обділив, але Терентій виділявся цими якостями навіть на тлі своїх фізично міцних братів. Так, ще підлітком він міг граючи поставити на коліна бичка або влаштувати борцівський поєдинок з двома-трьома суперниками.
Розповідають, що у 16 років Терентій вирушив на заробітки до Криму, де працював у наймах, у німця-колоніста. З ним він і посперечався на 5 рублів, що утримає віз з запряженим конем голими руками. Цілу годину німець намагався зрушити візок з місця, але так і не зміг. В результаті Корінь виграв парі. Згодом він купив на ці гроші ручну січкарню, з якою потім ходив у рідному селі по дворах і заробляв собі на хліб.
У пошуках себе
На початку XX ст. царський уряд проводив активну політику по заселенню Приамур’я, куди на пільгових умовах запрошували селян. Піддався на ці вмовляння й Терентій.
Таким чином, у 1903 році він опинився в Хабаровському краї, де працював візником, потім мастильником на вузькоколійці в Порт-Артурі.
Якийсь час хлопець планував зайнятися торгівлею, купив будинок, але почалася війна з Японією. Будинок згорів під час обстрілу, довелося переїжджати в Харбін. Саме там і відбулася подія, що визначила подальше життя чернігівського силача.
Якось Терентій відвідав знаменитий цирк братів Нікітіних, де виступали силачі-важкоатлети. Після закінчення вистави він звернувся до директора цирку з проханням дозволити йому битися з будь-яким з борців без попередньої підготовки. В результаті протягом кількох хвилин Терентій уклав на лопатки двох наймогутніших атлетів-циркачів і був прийнятий в штат. Почалася його “гастрольна” життя, яка тривала до тих пір, поки керівництво цирку не відправив українця в Петербург на “курси підвищення кваліфікації”. Це був черговий поворот долі.
Життя столичне
На початку XX ст. спортивні спільноти в світі прагнули до об’єднання, Петербург же в той час вважався містом, “продвинутим” в плані розвитку спорту. Опинившись в столиці, Терентій скористався протекцією графа Рібоп’єра, був прийнятий в клуб “Петербурзьке Атлетичне товариство” й одночасно став займатися в “Петербурзькому гуртку важкоатлетів”.
А в 1906 р. Корінь вже брав участь в міжнародних змаганнях у Парижі. Там він здивував усіх і завоював перший приз. У тому ж році атлет був заявлений на змагання борців у Лондоні, де став першим чемпіоном світу з класичної боротьби.
“Переможець левів”
У 1907 р. Терентій Корінь гастролював у США, де сталося те, що прославило українця на весь світ. У програмі виступів в чиказькому цирку він повинен був битися з левом, який, в цілях безпеки, був “взутий” в спеціальні чохли-рукавички. Однак звір якимось чином зумів звільнитися від них і, коли Терентій увійшов в клітку, кинувся на нього, вдаривши лапою з оголеними кігтями.
Втрачати борцеві було нічого, він оглушив лева кулаком в голову, а поки той приходив до тями, підняв над головою 150 кг тіло та кинув об землю. Удар був такої сили, що через кілька хвилин лев помер від перелому хребта. Захоплені силою борця, американці вручили йому золоту медаль з написом “Переможцю левів”
До відома, в спортивній скарбничці Терентія Кореня було 7 золотих хрестів, 9 золотих і багато срібних і бронзових медалей.
Епілог
Після чиказького тріумфу Терентій з успіхом продовжував гастролювати, а у 1912 р. брав участь в Олімпійських іграх в Стокгольмі.
Відомо також, що у 1917 році він одружився з уродженкою Казані та у нього народилося 2 доньки. Потім сім’я Кореня переїхала в Саратов.
У 1931 р. він несподівано захворів на виразку шлунка, яка перейшла в неоперабельний рак. Помер Терентій у віці 47 років та похований у Саратові.
На батьківщині Кореня у с. Блешня, земляки зберегли його будинок і назвали ім’ям знаменитості одну з вулиць.