Василь Лопата - художник, що створив національну валюту, але не отримав за це ні копійки

Україна — дивовижна країна. Де, скажіть ще, таке можливо, щоб людина, що створила національну валюту, не отримав за свою роботу ні гроша, жодної їм же намальованої купюри? Поговоримо сьогодні, про українського художника та письменника, члена Національної спілки художників України, лауреата Національної премії ім. Шевченка та інших престижних нагород, Василя Івановича Лопату, пише chernihivski.info.

Ровесник війни

Іноді досить подивитися на рік народження людини, щоб зрозуміти, яким було її дитинство. Василь Лопата народився 28 квітня 1941 в с. Нова Басань, Бобровицького р-ну, Чернігівської області, менш ніж за 2 місяці до початку Великої Вітчизняної війни, і це говорить багато про що.

Його батька, що працював директором будинку культури, мобілізували в перші дні війни й більше Івана Миколайовича рідні не бачили. Він загинув у 1942 р. під Сталінградом.

 Його мама, звичайна колгоспниця, залишившись вдовою, винесла на своїх плечах всі негаразди суворого часу, але зуміла виховати двох синів.

Уже ставши відомим художником, Василь намалював десятки портретів матері, які представив у 2009 р. на персональній виставці в Києві "Мамине святе ім’я".

Він малював, скільки себе пам'ятав і це завжди було сенсом його життя. У 1964 р., після служби в армії, попри художнє училище та не маючи спеціальної підготовки, Василь вступив до Київського державного художнього інституту, який закінчив через 6 років блискучою дипломною роботою — серією гравюр на дереві, присвячених темі українських народних дум.

У 1971 р. Лопата вже член Спілки художників України. У наступні роки він ілюструє твори І. Франка, О. Гончара. Потім 5 років Василь Іванович працює над оформленням "Кобзаря", за що й був удостоєний Національної премії ім. Т. Г. Шевченка.

 І, звичайно, окрема сторінка його життя — розробка ескізів національної грошової одиниці, у якої тоді ще й назви не було.

Секретні гривні

За словами Василя Лопати, йому подзвонили з Верховної Ради у квітні 1991 р. А коли він прибув У призначене місце, в кабінеті побачив колег по Спілці художників. Каже, що спочатку не міг зрозуміти, що все це означає, тим більше що їх попередили, що розмова не повинна вийти за стіни цієї будівлі. І тільки після цього повідомили — будемо створювати національну валюту!

Нагадаємо, що Радянському Союзу історією було відпущено ще 5 місяців і за подібні "ініціативи" можна було багато чим поплатитися.

При цьому підписок про нерозголошення таємниці ніхто не брав.

Втім, інформація все одно просочилася. Василь Іванович каже, що йому дзвонили з КДБ і наполегливо цікавилися, як йде створення національної валюти. Однак бог милував, якось вдалося відкрутитися.

Термін же, за словами Лопати, на виконання роботи дали просто нереальний — тиждень і ні дня більше. Довелося попотіти й залучити до роботи помічника, художника Б. Максимова.

Через тиждень ескіз з портретом Шевченка був готовий. Обговорювали представлені проекти довго, але при голосуванні робота Василя Лопати одностайно була визнана кращою. Йому і довірили робити портрети до перших 6 купюр.

Художник згадує, що кандидатури Івана Франка, Лесі Українки, князів Ярослава Мудрого та Володимира Великого у Леоніда Кравчука, який був тоді головою Верховної Ради, питань не викликали, а ось з Мазепою та Грушевським він попросив почекати. Їх "легалізували" вже після провалу путчу.

Пізніше Василь Іванович займався не менше відповідальною справою — в обстаниванахі найсуворішої таємниці, здійснював авторський нагляд за гравіюванням гривні в Канаді. Дивно, але за виконану титанічну роботу держава не заплатила творцеві національної валюти ні копійки!

фото

В цьому році Василю Івановичу Лопаті виповнюється 80 років. Він як і раніше багато малює, ілюструє, а з деяких пір і сам пише книги. Каже, що його твори хвалив сам Юрій Мушкетик.

Comments