Війна робить звичайних, пересічних людей героями. Саме так і сталося з Денисом Дроздом, старшим науковим співробітником чернігівського обласного історичного музею. З перших днів російського вторгнення він воював на околиці міста, на позиції «Клєвєр». Як Денис разом зі своїми побратимами захищали Чернігів, та чому бійців «Клєвєра» назвали «спартанцями» – про це читайте на нашому сайті chernihivski з посиланням на «Суспільне».
Як науковий співробітник став на війні добровольцем
До широкомасштабного вторгнення Денис Дрозд працював старшим науковим співробітником обласного історичного музею. Це була його улюблена робота, якій він віддавав не тільки весь свій час, але й енергію. Проте 24 лютого поділило його життя на «до» і «після». В своєму інтерв’ю журналістам «Суспільного» Денис сказав, що пішов до війська за 10 днів до початку війни.
Рішення записатися до лав ЗСУ було цілком усвідомленим. Денис каже, що розумів: відбуваються якісь події, і його навички можуть знадобитися в армії. Тому він, власне кажучи, і пішов до збройних сил.
Воював колишній музейний співробітник у гірсько-стрілецькому батальйоні спецпризначення “Лаванда”. Суто бойового досвіду не мав, проте кілька років був пошуковиком, знаходив останки воїнів Другої світової.
Як Денис працював пошуковиком
На цій роботі Денис отримав чимало знань і навичок, які знадобилися йому пізніше, для оборони Чернігова. Денису і його побратимам доводилося стикатися з великою кількістю небезпечних вибухових предметів, вчитися розуміти логіку дій підрозділів – вони оборонялися, чи навпаки йшли у наступ, де знаходилися позиції та ін.
Про те, як він і його побратими обороняли Чернігів, Денис розповів на зустрічі «Битва за незалежність». Зустріч відбулася на колишній роботі Дениса – в приміщенні обласного історичного музею. З 26 лютого і до останніх днів оборони Чернігова вони розташовувалися на південних підступах до міста, в районі транспортної розв’язки, що нагадує листок конюшини. Саме завдяки цій особливості їх позицію і назвали «Клєвєр».
Ворог був всього в кілометрі
Денис згадує, що вони розташовувалися зовсім недалеко від ворожих позицій, десь приблизно в кілометрі. На початку всім здавалося, що цей напрямок є більш тихим, спокійним. Але все змінилося, коли ворог почав робити обхідні маневри. Тоді стало зрозуміло, що місто знаходиться в оперативному оточенні загарбників. Бої на «Клєвєрі» велися з 24-25 лютого, тобто буквально з перших днів.
Приблизно через 2 тижні після початку боїв військові на другій лінії дали захисникам «Клєвєра» прізвисько «спартанці». Логіка тут має бути зрозумілою кожному, хто вчив історію: колись всього 300 спартанців мужньо билися з набагато більшим перським військом. Воїни загинули, що дало змогу основній армії підготувалися до «зустрічі» з загарбниками.
Після того, як рашисти відступили з Чернігівської області, Денис не полишив службу в ЗСУ. Ймовірно, він повернеться до музейної справи вже після цілковитої перемоги над ворогом.