На початку XX століття Чернігів, колишня столиця сильного і впливового князівства, втратив своє колишнє значення. В Російській імперії, повідомляє сайт chernihivski.info, Чернігів був провінційним містом, центром однойменної губернії. За два роки до початку Першої світової війни, у 1912 році в Чернігові проживало близько 35 тисяч жителів.
Загальна характеристика економіки Чернігова на початку XX століття
Важкої промисловості в місті майже не було, але динамічно розвивалися легка промисловість, харчова галузь і ремісництво. Розвивався і ринок товарів і послуг. Значна частина чернігівських підприємців були євреями: Ф. Метрик-Данюшевська, І. Берман, А. Брук, С. Царфин, купці Л. Нехлін, Г. Урин, Г. Гінзбург, Б. Зорохович.
У місті працювало 100 великих магазинів і 70 невеликих лавок. Більшість з них були розташовані на двох вулицях – Шосейній і Богоявленській. Деякі з магазинів з плином часу закривалися або змінювали свого хазяїна. Далеко не завжди готелі, крамниці і контори мали власне приміщення – у такому разі вони розташовувалися прямо в житлових будинках.
Найбільш насиченими різними підприємствами були будинки Безкоровайного, Заворотного і Царфина на вулиці Шосейній, будинки Уринсона і Туровського на вулиці Богоявленській.
Крім багатьох магазинів в Чернігові було близько 40 різних закладів громадського харчування. Містяни могли відвідувати чайні і ресторани, трактири і їдальні, кофейні, паштетні, харчевні і пивні лавки.
В Чернігові працювало близько 20 заводів і фабрик. Треба розуміти, що більшість цих підприємств тільки мали відповідну назву, а насправді їхня площа та обсяг виробництва були порівняно невеликими.
Полагодити годинник, зонт або іншу особисту річ містяни могли в одній з 50 технічних майстерень. Найбільш потужними підприємствами були: цегляний завод Г. Гінзбурга і А. Туровського, деревообробний завод Гордона, Залкинда, Мачерета Зороховичів, фабрика фарб і шпалер Л. Нехліна.
В Чернігові початку XX століття було 20 готелів і постоялих дворів, 6 фотосалонів, 5 кінотеатрів і 9 цирулень. Найбільш популярними цирульнями були заклади Г. Мархашова, М. Шуликова, Л. Нехліна і Л. Гальперина.
Кіно ходили дивитися до кінотеатрів «Експрес», «Міраж» та «Наука і життя».
Аптеки і стоматологія
Занедужавши, чернігівці йшли до лікаря, а ті відправляли купляти ліки в одну з 15 аптек. По всьому місту було 89 лікарів, серед яких 20 жінок. Зуби лікували 32 стоматологи.
Лікарі пропонували: лікування, видалення під наркозом, пломбування порцеляною, виготовлення та встановлення штучних зубів. Бідні містяни могли сподіватися на безкоштовну стоматологічну консультацію і лікування.
Найбільш популярні продовольчі магазини Чернігова початку XX століття
Одним з найбільш популярних продовольчих магазинів Чернігова був варшавсько-єврейський ковбасний заклад Е. Альперіна. Він був розташований у будинку Зороховича на Богоявленській вулиці. Заклад працював як з дрібними підприємцями, продаючи товари оптом, так і зі звичайними покупцями, продаючи в роздріб.
Поряд з Чернігівською губернською земською управою і аптекою Маркельса був «Ренский погреб» Михля Урієва Бермана. Тут можна було придбати різноманітні наливки і лікери, коньяки і вина, пиво «Мартовское» і «Пильзенское», «пейсаховскую» горілку та багато іншого.
Чоловіки, які палять, могли придбати тютюн і цигарки в магазині Левітіна, що на Шосейній вулиці. 22 жовтня 1917 року цей магазин був розгромлений солдатами.
Універсальні магазини
Прообразом сучасних супермаркетів був універсальний магазин Ф. Метрик-Данюшевської. Тут можна було придбати взуття, музичні інструменти, книги для дітей, ялинкові прикраси, шкарпетки, фуфайки і навіть роялі і піаніно. Спочатку головою фірми був Моісей Бенсіонович Метрик. 1 грудня 1909 року він помер, і магазин очолила Фані Абрамовна Метрик-Данюшевська.
Ще одним популярним універсальним магазином був Олексіївський пасаж. В ньому було понад 20 магазинів, аптеки, склади і навіть театр-кінематограф «Експрес».